Українськи скоромовоки

Бабин біб розцвів у дощ —
Буде бабі біб у борщ.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Боронила борона по боронованому полю.

Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.

Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа

Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.

Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.

В сіренької горлички туркотливе горлечко.

Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.

Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку — вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю,

Водовоз віз воду з водопроводу.

Ворона проворонила вороненя.

Всім подобається це куце цуценя.

Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.

Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.

Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.

Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов — бовть у воду.

Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.

Їхали крамарі, стали на горі
та й забалакались про Прокопа,
про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.

Їла Марина малину.

Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопенятами.

Кіт котові каже: «Коте,
до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини».

Коваль кулю кував, кував і перековував.

Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.

Копа на копі,
Під копою копа,
А хто їх копнув?
Копоклад Хома.

Коса косить — бруса просить,
Косар Герасим погострив — клин окосив.

Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.

Курочка-златоперочка по двору ходить, писклят водить, хохол надимає, півня утішає.

Король орел, орел король,
У Кіндрата куртка короткувата.

Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Лежить п’ять п’ятаків.
На кожному п’ятаку
Ще по п’ятаку.

Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.

Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.

Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
кладу на полиці.
Мусій, муку сій,
печи паляниці,
клади на полиці.

На возі коза, під возом лоза.

На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.

На річці Лука спіймав рака в рукави.

На кому шапка найковпакуватіша.

Наш садівник розсадівникувався.

На дворі трава, на траві дрова.

Напекли млинців, назвали кравців.
А кравець за млинці та й побіг у танець!

На річці Лука спіймав рака у рукав.

Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.

Наша верба найкорчукуватіша.

Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.

Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.

Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.

Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

Ніс Пилип плуг через поріг.

Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок
Та й сховався в куточок.

Пилип прилип, прилип Пилип.
Пилип плаче.
Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли.

Побіля Прокопа паляниці пекла.

Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.

Пік біля кіп картоплю Прокіп.
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось,
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все враз.

Побачив вовк козу,
Забув про грозу.

Поля поле поливає, поле й переполює.

Руки заручила, ноги заножила.

Семен сіно віз — не довіз:
Лишив сани — узяв віз.

Семен сказав синам «Скосіть сіно».
Сини скосили сіно.
Старий Семен сказав синам «Спасибі».

Серед корчів корч найкорчакуватіший.

Сидів горобець на сосні, —
Заснув — і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.

Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.

Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».

Став на горіх — упав на поріг.

Стоїть піп на копі,
Копа під попом,
Піп під ковпаком.

Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.

Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

Туман в траві стеріг отару,
Не дасть отару на поталу.

У Кіндрата куртка короткувата.

Улас у нас, Панас у вас.

У нас надворі погода розмокропогодилася.

У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.

У сіни Мусій сіно носив.

У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

Улас у нас, Панас у вас.

У садочку барвінок,
На барвінку втінок,
Заберемо втінок,
Вирвімо барвінок.

Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.

Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.

Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток, дрібних квіток.

Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.

Ходить Прокіп — руками тіп.

Через грядку гріб тхір ямку.

Чорний баран, рябе ярча.

Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.

Через грядку гріб тхір ямку.

Черепашці з черепашенятами
Важко змагатися із жабенятами.

Шишки на сосні, шашки на столі,

Як при страхові не перестрашені,
Так при перестрахові не приперестрашені.

Я принесу рядно, а ти занеси рядно.

У бобра добра багато.

Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

Дрова рубали два дроворуби.